четвер, 23 листопада 2017 р.
середа, 22 листопада 2017 р.
Твір – роздум
Що таке твір – роздум?
Цей вид творів належить до завдань проблемного характеру. Такі роботи вчать людину усвідомлювати особисту позицію і формулювати свою думку в будь-якій життєвій ситуації.
Грецьке слово „проблема” означає „складна, серйозна задача, що потребує вирішення”.
Твір-роздум - це такий тип монологічного мовлення, мета якого викласти свої (авторські) роздуми щодо певного питання чи проблеми ї знайти на них відповідь. Отож підсумком і результатом такої роботи є відповідь на поставлене питання ( пряме або приховане) та вирішення цієї проблеми.
Звичайно, що і це рішення, і ця відповідь будуть суб’єктивними, бо вони належать тільки авторові твору. Твір якраз і має висвітлити власну позицію автора, визначити його особисту точку зору. Саме це є основним змістом такого виду робіт, як твір-роздум.
Твір-роздум має переважно дискусійний характер, бо більшість проблем не передбачає однозначних рішень або відповідей.
Отже, повторимо:
1) тема роботи – пряме чи приховане питання, проблема;
2) мета роботи – викласти свої думки й міркування щодо зазначеної проблеми;
3) зміст роботи - пошук власної відповіді на ці питання, аналіз проблеми ;
4) результат роботи – відповідь - висновки з висловлених міркувань.
Розглянемо кілька прикладів того, як визначитись з темою та організувати роботу над твором-роздумом.
1) Наприклад, до розгляду пропонується така тема: „ Що є свобода? Добро в ній яке є?” (Г.Сковорода). Питання сформульовано чітко,
воно відкрите і тому зрозуміле. Автор твору–роздуму має у своїй роботі дати відповідь на це питання, а точніше, - запропонувати свій варіант такої відповіді.. Звичайно, він висловить свої міркування й наведе свої докази, чим і виявить свою позицію.
Доречно сказати, що відсутність авторської позиції теж є позицією. У такому випадку твір програє, бо втрачається його головна, визначальна риса.
2) Інший приклад, тема формулюється так: „Права без обов’язку не буває”.
В її назву покладена завершена теза. Вона виглядає як готова формула, як певний висновок.
„Чи поділяю я цю думку і цю позицію?” – ось яке питання має поставити до себе автор майбутнього твору. Тоді тему твору можна умовно трансформувати в таку: „ Чи справедлива думка, що права без обов’язку не буває?” Він (вона) може погодитись або не погодитись із висловленою в темі думкою, але в будь-якому разі слід обґрунтувати свою точку зору, навести переконливі докази та підкріпити їх прикладами з життя, із власного досвіду, з літератури тощо. Адже кожен з нас має свій життєвий досвід і спиратися може тільки на нього. Бо саме наш досвід формує наші світоглядні позиції.
Таким чином, тему твору завжди треба трансформувати в питання, чітко його усвідомити та сформулювати і тільки потім шукати на нього відповідь.
Будова твору – роздуму
Яку будову має твір-роздум? Цей вид творчих робіт має чітку будову, яка визначена внутрішньою логікою тексту. Основні елементи композиції:
1) теза (вона ж - думка, проблема);
2) аргумент ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;
3) висновки ( результат міркувань) .
Прикладом будови твору-роздуму для старшокласників може слугувати схема складнопідрядного речення з підрядними причини. Приміром, ваша тема сформульована так:
«Щоб сьогодні бути успішною, людина повинна мати вищу освіту». Спробуйте на основі цієї тези побудувати складнопідрядне речення, у якому підрядні речення будуть пояснювати вашу позицію. Таке речення, якщо воно правильно побудоване, уже являтиме собою мікротвір. Можливо, воно виглядатиме так:
Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху, тому що людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє за будь-яких умов розвивати себе, бо така людина вміє працювати з інформацією, аналізувати, відбирати й використовувати її, тому що вища освіта орієнтована на дослідження, на розвиток ідей та їх вдосконалення.
Розглянемо цей приклад. Головна частина речення виконує роль тези:
„Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху”. Логічно виникає питання, чому я так вважаю. Підрядні речення виступають у ролі аргументів і дають відповідь на питання „чому?”:
Аргумент 1: Людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє розвивати себе за будь-яких обставин.
Аргумент 2: Людина з вищою освітою вміє працювати з інформацією, відбирати, аналізувати й використовувати її.
Аргумент 3: Вища освіта орієнтована на дослідження, пошук, розвиток продуктивних ідей.
Зверніть увагу! Кожна думка, яку ви висловлюєте як арґумент, випливає з тези і пов’язана з нею внутрішньою логікою.
Ми маєте міні-варіант розробки теми. Це тезовий план, до якого залишилося дібрати приклади, що проілюструють ваші аргументи, і зробити висновок, тобто узагальнення своїх міркувань, наприклад:
Отже, щоб сьогодні бути завжди затребуваним й досягти життєвого успіху, треба мати вищу освіту.
Так виглядатиме зміст вашого майбутнього твору в разі, якщо Ви поділяєте запропоновану в темі думку («Так, я погоджуюсь із цією думкою»). Але Ви можете з нею не погодитись і спростувати її в ході своїх міркувань («Ні, я вважаю це міркування помилковим»). Ви також можете висунути власну тезу і довести її справедливість («Я маю іншу точку зору».
Обсяг твору залежить від глибини розробки теми/проблеми, а також від уміння автора знайти й доцільно використати аргументи та приклади. Адже кожну тезу можна сформулювати стисло, а можна її поширити, конкретизувати, якщо в тому є потреба.
Міні-твір –це твір, у якому автор може лише заявити про свою позицію й стисло обґрунтувати її. Вступна частина в ньому – одне-два речення, головна частина – це теза та аргументація до неї, заключна – висновок у вигляді одного-двох узагальнюючих речень.
Ще слід нагадати про стилістику тексту-роздуму. Дискусія виникає тоді, коли обговорюване питання є актуальним, важливим для мовців. Визначення своєї власної позиції в обговорюваному питанні – це теж є ознакою такої роботи. А з чого починається будь-яке міркування? Звичайно, з питання чи ряду питань, що схвилювали, змусили замислитись і шукати відповідь. Отже, ми маємо риси, характерні для публіцистичного стилю. Саме цей стиль переважає у творах-роздумах як найбільш доречний щодо вибору мовних засобів.
Практична частина.
І. Алгоритм роботи над твором-роздумом:
1.Прочитайте і зрозумійте тему, знайдіть в ній питання, визначте проблему.
2.Сформулюйте свою позицію щодо висловленої думки і сформулюйте її у вигляді повної, чітко сформульованої тези або антитези.
3.Поясніть свою позицію, чому Ви вважаєте саме так:
А) знайдіть доречні й переконливі докази, сформулюйте їх чітко, розташуйте послідовно;
Б) доберіть приклади до Ваших доказів, які б їх ілюстрували.
4.Сформулюйте висновок (висновки).
Що таке твір – роздум?
Цей вид творів належить до завдань проблемного характеру. Такі роботи вчать людину усвідомлювати особисту позицію і формулювати свою думку в будь-якій життєвій ситуації.
Грецьке слово „проблема” означає „складна, серйозна задача, що потребує вирішення”.
Твір-роздум - це такий тип монологічного мовлення, мета якого викласти свої (авторські) роздуми щодо певного питання чи проблеми ї знайти на них відповідь. Отож підсумком і результатом такої роботи є відповідь на поставлене питання ( пряме або приховане) та вирішення цієї проблеми.
Звичайно, що і це рішення, і ця відповідь будуть суб’єктивними, бо вони належать тільки авторові твору. Твір якраз і має висвітлити власну позицію автора, визначити його особисту точку зору. Саме це є основним змістом такого виду робіт, як твір-роздум.
Твір-роздум має переважно дискусійний характер, бо більшість проблем не передбачає однозначних рішень або відповідей.
Отже, повторимо:
1) тема роботи – пряме чи приховане питання, проблема;
2) мета роботи – викласти свої думки й міркування щодо зазначеної проблеми;
3) зміст роботи - пошук власної відповіді на ці питання, аналіз проблеми ;
4) результат роботи – відповідь - висновки з висловлених міркувань.
Розглянемо кілька прикладів того, як визначитись з темою та організувати роботу над твором-роздумом.
1) Наприклад, до розгляду пропонується така тема: „ Що є свобода? Добро в ній яке є?” (Г.Сковорода). Питання сформульовано чітко,
воно відкрите і тому зрозуміле. Автор твору–роздуму має у своїй роботі дати відповідь на це питання, а точніше, - запропонувати свій варіант такої відповіді.. Звичайно, він висловить свої міркування й наведе свої докази, чим і виявить свою позицію.
Доречно сказати, що відсутність авторської позиції теж є позицією. У такому випадку твір програє, бо втрачається його головна, визначальна риса.
2) Інший приклад, тема формулюється так: „Права без обов’язку не буває”.
В її назву покладена завершена теза. Вона виглядає як готова формула, як певний висновок.
„Чи поділяю я цю думку і цю позицію?” – ось яке питання має поставити до себе автор майбутнього твору. Тоді тему твору можна умовно трансформувати в таку: „ Чи справедлива думка, що права без обов’язку не буває?” Він (вона) може погодитись або не погодитись із висловленою в темі думкою, але в будь-якому разі слід обґрунтувати свою точку зору, навести переконливі докази та підкріпити їх прикладами з життя, із власного досвіду, з літератури тощо. Адже кожен з нас має свій життєвий досвід і спиратися може тільки на нього. Бо саме наш досвід формує наші світоглядні позиції.
Таким чином, тему твору завжди треба трансформувати в питання, чітко його усвідомити та сформулювати і тільки потім шукати на нього відповідь.
Будова твору – роздуму
Яку будову має твір-роздум? Цей вид творчих робіт має чітку будову, яка визначена внутрішньою логікою тексту. Основні елементи композиції:
1) теза (вона ж - думка, проблема);
2) аргумент ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;
3) висновки ( результат міркувань) .
Прикладом будови твору-роздуму для старшокласників може слугувати схема складнопідрядного речення з підрядними причини. Приміром, ваша тема сформульована так:
«Щоб сьогодні бути успішною, людина повинна мати вищу освіту». Спробуйте на основі цієї тези побудувати складнопідрядне речення, у якому підрядні речення будуть пояснювати вашу позицію. Таке речення, якщо воно правильно побудоване, уже являтиме собою мікротвір. Можливо, воно виглядатиме так:
Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху, тому що людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє за будь-яких умов розвивати себе, бо така людина вміє працювати з інформацією, аналізувати, відбирати й використовувати її, тому що вища освіта орієнтована на дослідження, на розвиток ідей та їх вдосконалення.
Розглянемо цей приклад. Головна частина речення виконує роль тези:
„Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху”. Логічно виникає питання, чому я так вважаю. Підрядні речення виступають у ролі аргументів і дають відповідь на питання „чому?”:
Аргумент 1: Людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє розвивати себе за будь-яких обставин.
Аргумент 2: Людина з вищою освітою вміє працювати з інформацією, відбирати, аналізувати й використовувати її.
Аргумент 3: Вища освіта орієнтована на дослідження, пошук, розвиток продуктивних ідей.
Зверніть увагу! Кожна думка, яку ви висловлюєте як арґумент, випливає з тези і пов’язана з нею внутрішньою логікою.
Ми маєте міні-варіант розробки теми. Це тезовий план, до якого залишилося дібрати приклади, що проілюструють ваші аргументи, і зробити висновок, тобто узагальнення своїх міркувань, наприклад:
Отже, щоб сьогодні бути завжди затребуваним й досягти життєвого успіху, треба мати вищу освіту.
Так виглядатиме зміст вашого майбутнього твору в разі, якщо Ви поділяєте запропоновану в темі думку («Так, я погоджуюсь із цією думкою»). Але Ви можете з нею не погодитись і спростувати її в ході своїх міркувань («Ні, я вважаю це міркування помилковим»). Ви також можете висунути власну тезу і довести її справедливість («Я маю іншу точку зору».
Обсяг твору залежить від глибини розробки теми/проблеми, а також від уміння автора знайти й доцільно використати аргументи та приклади. Адже кожну тезу можна сформулювати стисло, а можна її поширити, конкретизувати, якщо в тому є потреба.
Міні-твір –це твір, у якому автор може лише заявити про свою позицію й стисло обґрунтувати її. Вступна частина в ньому – одне-два речення, головна частина – це теза та аргументація до неї, заключна – висновок у вигляді одного-двох узагальнюючих речень.
Ще слід нагадати про стилістику тексту-роздуму. Дискусія виникає тоді, коли обговорюване питання є актуальним, важливим для мовців. Визначення своєї власної позиції в обговорюваному питанні – це теж є ознакою такої роботи. А з чого починається будь-яке міркування? Звичайно, з питання чи ряду питань, що схвилювали, змусили замислитись і шукати відповідь. Отже, ми маємо риси, характерні для публіцистичного стилю. Саме цей стиль переважає у творах-роздумах як найбільш доречний щодо вибору мовних засобів.
Практична частина.
І. Алгоритм роботи над твором-роздумом:
1.Прочитайте і зрозумійте тему, знайдіть в ній питання, визначте проблему.
2.Сформулюйте свою позицію щодо висловленої думки і сформулюйте її у вигляді повної, чітко сформульованої тези або антитези.
3.Поясніть свою позицію, чому Ви вважаєте саме так:
А) знайдіть доречні й переконливі докази, сформулюйте їх чітко, розташуйте послідовно;
Б) доберіть приклади до Ваших доказів, які б їх ілюстрували.
4.Сформулюйте висновок (висновки).
Підписатися на:
Дописи (Atom)